Виноградний кущ як рослина складається із вегетативних і генеративних органів. Корінь, стебло і листя відносяться до вегетаційних органів, а суцвіття, квітки, ягоди і насіння – до генеративних.
Фото 1. Фото здорових коренів саджанців винограду
КОРІНЬ винограду забезпечує рослину водою і мінеральними речовинами, котрі вмісті з продуктами фотосинтезу листя є основою процесів живлення, росту і розвитку. Розташування надземних органів в горизонтах грунту обумовлені характером багатьох агротехнічних прийомів при вирощуванні виноградної лози. Величина кореневої системи, її потужність в значній степені визначає розвиток надземної частини куща, його плодоношення і врожайність.
Весняний ріст останньої відзначається початком розпускання бруньок, підсилений же ріст і розгалудження коренів проходить на протязі всього періоду формування листової поверхні куща. Основними факторами умов росту, які впливають на кореневу систему і її розвиток, є температура і вологість грунту.
Ріст кореневої системи починається при температурі грунту 6-8°С, а активне коренеутворення проходить в інтервалі температур від +13 до +18°С. В залежності від погоди на Полтавщині такі умови наступають через один – два тижня після паски у другій половині квітня – початку травня.
При температурі грунту 24-36°С наступають найбільш оптимальні умови росту коренів і в цей час швидкість їх росту найбільша (може досягати 12мм за добу). При більш високих температурах ріст коренів пригнічується.
Найбільш несприятливим періодом для життя кореневої системи є зимовий період. При промерзанні грунту до мінус (5-6)°С спостерігається ушкодження кореневої системи для більшості європейських сортів.
Підщепні сорти більш стійкі морозу. Їх корені витримують температуру до мінус 10°С нижче нуля, а сорти амурського винограду і до мінус (11-12)°С.
Другим, немаловажним фактором, який впливає на розвиток кореневої системи, є вологість грунту. Вологість грунту 70-80% від повної ємності вологи являється оптимальною. Надлишкова вологість гальмує ріст коренів, так як затримує доступ кисню з повітря, викликає анаеробні мікробіологічні процеси гниття.
На родючих, рихлих і достатньо вологих грунтах основні корені розташовуються не дуже глибоко, мають добре розгалужену систему, котра складається із великої кількості тонких і коротких відгалужень які живлять рослину. На тощій і сухих грунтах основні корені глибокі і досягають іноді 14 м в глибину, де находять більш сприятливі для живлення горизонти.
Рекомендую подивитись наступні пости:
- „Винограднийкущ і його окремі органи. Надземна частина. Ч.2. Стебло‟.
- „Виноградний кущ і його окремі органи. Надземначастина. Ч.3. Листя‟.
- „Виноградний кущ і його окремі органи. Суцвіття,квітки, грони. Ч.4‟.
Комментариев нет:
Отправить комментарий