В світі для вирощування винограду використовується багато різних варіантів формувань горизонтальних кордонів (див. „Вирощуємо виноград на горизонтальному кордоні‟, посилання для перегляду внизу). Більшість цих формувань, наприклад, двоплечий горизонтальний кордон або двохярусний кордон АЗОС (рис. 1а, 1в) по суті являють собою сукупність одноплечих горизонтальних кордонів. Одноплечий горизонтальний кордон має назву – „Кордон Казенава‟.
Рис.1 Види горизонтальних кордонів
На рис. 1 видно, що двоплечий кордон (1а) по суті, складається із двох кордонів Казенава, а двохярусний горизонтальний кордон АЗОС – із чотирьох. Тоді, освоїв технологію вирощування і обрізки одноплечого кордону можна без особливих труднощів виростити горизонтальний кордон для винограду з будь-яким числом штамбів, плечей і ярусів. Порядок вирощування кордону Казенава схематично показано на рис. 2 і 3.
Рис. 2 Схема вирощування одноплечого горизонтального кордону на протязі перших двох років після посадки саджанця винограду.
Вирощування будь-якого формування винограду починається з посадки саджанця.
Нижче описана схема вирощування одноплечого горизонтального кордону крок за кроком. Задачею першого кроку – в рік посадки виростити сильний пагін, довжина якого дозволяла би його зігнути і підв’язати до першої проволоки шпалери, як показано на рис.2д. Якщо пагін такої довжини за перше літо не виріс, то його восени обрізають на зворотний ріст (залишають 2-3 вічка) і повторюють процес в наступному році. І так:
А) Перший крок. Весною чи осінню попереднього року садимо саджанець. Незалежно від того, які пагони були у саджанця обрізаємо всі слабі повністю, а на самому сильному залишаємо два-три нижніх вічка (рис.2а). Коли пагони відростуть на 15-20 см, видаляємо слабкі (рис. 2б), залишаємо 1 самий сильний. Якщо появляться суцвіття – видаляємо. Догляд звичайний: поливи, обприскування, зелені операції (пасинкуємо) (рис. 2в), при необхідності ставимо кілок і підв’язуємо.
Примітка. Вічко винограду складається із трьох бруньок: центральної і двох, що заміщають (дивися пост „ Виноградний кущ і його окремі органи. Надземна частина. Ч.3‟). Весною, якщо вічка взимку не підмерзли, то просипаються і пускаються в ріст всі три бруньки, тобто, з одного вічка може піти в ріст аж три пагони. Вони можуть появляться одночасно, а можуть поступово з деяким інтервалом в часі і з різною черговістю. Залишаємо самий сильний.
Якщо ріст пагона буде сильним і до осені довжина частини пагона, що визріла перевищує відстань до першої проволоки шпалери, то обрізаємо його, наприклад, як показано на рис. 2б, кладемо на землю і вкриваємо на зиму. На рис. 2б показана обрізка пагона на шість вічок після вигинання, але це не догма. Все залежить від стану пагона. Головна умова місця обрізки – пагін повинен добре визріти і товщиною не менше 5 мм, інакше з нього толку не буде.
Якщо пагін до осені виріс недостатньо довгим (виявився слабким), то підгортаємо його, щоб взимку збереглося три нижні вічка. В наступному році і подальшому повторюємо пункт А) поки не виросте сильний пагін потрібної довжини і товщини.
За звичай на виконання кроку 1 уходить 2 роки. В залежності від сорту винограду, якості посадочного матеріалу, агротехніки догляду за посадками перший крок може бути виконаний за один рік. Однак, бувають випадки коли і трьох років мало.
Б) Другий крок. Весна наступного року після отримання до осені потрібного пагона. Відкриваємо наш молодий кущ, вигинаємо і підв’язуємо пагін до першої проволоки шпалери, як показано на рис. 2д. Коли бруньки набухнуть осліпляємо непотрібні вічка і хай росте. При появі суцвіть, якщо пагін сильний можна залишити 1 – 2, але не більше 2. Кущ ще молодий, його навантажувати врожаєм ще рано. Догляд як за кущами, що плодоносять: підв’язка пагонів, обприскування, поливи при необхідності і тільки під корінь (по дренажам чи прокопаним канавкам), зелені операції (пасинки видаляємо).
Примітка. Існують прискорені методи вирощування виноградних формовок, основані на використанні пасинків для формування плодових ланок. Я такими методами не користувався по тій простій причині, що величина грон, які виросли на пасинку в рази менше тих, котрі виросли на основному пагоні. Може я в чомусь і не правий, але таку картину я щорічно спостерігаю на своєму винограднику.
Якщо все пройшло, як задумано, то до осені другого року ми отримаємо штамб і плече з 2 – 3 молодими пагонами, котрі обрізаємо на сучок (залишаємо три вічка, як показано на рис. 2е). Якщо виноград укривний, то кладемо на землю и вкриваємо на зиму.
Примітка. У нас на Полтавщині всі сорти винограду крім ізабельного, амурського винограду та деякі їх гібриди потребують укриття на зиму.
Рис. 3. Схема вирощування плеча горизонтального кордону на третій і наступні роки
В) Крок третій. Весна. Відкриваємо наш молодий горизонтальний кордон, і підв’язуємо до першої проволоки, як показано на рис. 3а (показана верхня частина плеча). Пагони 1 и 2 залишаємо як є (розташовуємо вертикально), а третій нагинаємо і підв’язуємо горизонтально і хай росте.
Примітка. Наша задача на пагонах 1 і 2 до осені виростити по два пагони (вічок на них залишали по три, тому самий слабкий пагін видаляємо). Із цих молодих пагонів і будуть восени, обрізкою по Гюйо сформовані плодові ріжки. Задача пагона 3 (см. рис. 3а) – подовження плеча при необхідності. Якщо плече має достатню довжину, то поступаємо з ним як з пагонами 1 і 2.
По мірі пробудження куща, осліпляємо непотрібні вічка, видаляємо лишні пагони (дивись пункт Б). В подальшому, догляд за кущем, як на винограднику який плодоносить. З суцвіть можна залишити по одному на пагін, але з розрахунком, щоб на кожні два пагони з суцвіттями був один безплідний. Кущ ще молодий і навантажувати сильно не слід.
Примітка. Спрощене правило визначення навантаження куща, що плодоносить – з кожних 1,5 м лози, що визріла в наступному році можна отримати 1 кг винограду. Так, якщо до осені визріло лози в сумі з усіх пагонів 12 м то на них можна отримати 8 кг винограду. Виходячи із середньої ваги грон відповідно сорту вираховуємо кількість суцвіть, що треба залишити.
Осінь. До осені на плечі повинно вирости 7 пагонів. Обрізаємо їх, як показано на рис. 3б. На пагонах 1 і 2 ми обрізаємо по методу Гюйо, формуємо плодові ріжки. Пагін із нижнього вічка обрізаємо коротко (на сучок, 2 – 3 вічка), а пагін із верхнього вічка – на стрілку (3 – 4 вічка). При формуванні горизонтального кордону Белікової Стрілка може бути обрізана на 6 – 8 вічок. Обрізане плече кладемо на землю і вкриваємо на зиму.
Г) Крок четвертий. Весна. Відкриваємо кущ, піднімаємо лозу і підв’язуємо до нижньої проволоки шпалери, як показано на рис. 3в. На плодових ріжках стрілки підв’язуємо під кутом (20 – 30)º до другої проволоки.
І так цикл вирощування і формування одноплечого горизонтального кордону з двома ріжками 1 и 2 закінчений. Із пагонів 3а, 3б, 3в в наступному році формуємо наступні плодові ріжки. В процесі обрізки ріжок необхідно стежити за тим, щоб місця обрізки були на одній стороні ріжка, як показано на рис. 3г. Заміну ріжок роблять із пагонів, які виростають із сплячих бруньок у основи ріжків.
Кількість ріжків на одному плечі горизонтального кордону може бути від 4 до 10 і більше. Все залежить від сорту винограду, сили росту куща. Кількість плечей кордону (1, 2 або 4 і більше) залежить від агротехніки і замислу виноградаря.
Таким чином вирощуються горизонтальні кордони з декількома штамбами. Різниця тільки в початковій частині (крок 1). Тобто, якщо, наприклад, потрібно виростити двоплечий горизонтальний кордон (рис.1а), то на кроці 1 (п.А) ми вирощуємо не один, а два сильних пагони. Дальші дії по п.п. Б, В, Г.
Вирощування двохярусного горизонтального кордону АЗОС (рис.2) можна виконати двома способами. По першому – на кроці 1 вирощуємо 4 сильних пагони із яких і формуємо плодові плечі, керуючись п.п. Б, В, Г. По другому способу спочатку формуємо двоплечий горизонтальний кордон, а потім із пагонів зі сплячих бруньок у основи куща формуємо ще два штамби і плечі.
Джерела:
1. Виноградарство / К. В. Смирнов, Т. И. Калмыкова, Г. С. Морозова; Под
ред. К. В. Смирнова — М.: Агропромиздат, 1987. — 367 с.
2. Дикань А. П. Формирование плодоносности и урожая виноградного куста. —
Киев: Изд-во УСХА. 1991. —215 с.
Рекомендую переглянути:
Комментариев нет:
Отправить комментарий