понедельник, 15 мая 2023 г.

Огляд хвороб і шкідників виноградної рослини

Виноградну лозу, плодові, ягідні і овочеві культури пошкоджує ціла армія різних шкідливих комах, рослиноїдних кліщів і різних хвороб.
Крім того, виноградна лоза і інші рослини можуть сильно страждати також від несприятливих умов зростання, неумілого уходу за ними, особливо від порушення режиму живлення і ряду других факторів. 


 Фото 1. Зворотна сторона листа винограду уражена грибковою хворобою мілдью (несправжньою борошнистою росою) 

При невеликих (до 5 – 10 кущів поряд) посадках винограду ізабельних сортів, таких як Лідія, Ізабелла та їх гібридів, винних сортів винограду типу Кудерка, Альфа та деяких інших можна вирощувати і без обприскування, однак виноград крупноплідних столових сортів потребує обов’язкового уходу. При чому, ці заходи треба виконувати не наскоком, а регулярно на протязі всього періоду вегетації виноградної рослини. 

Всяку хворобу легше попередити, а ніж потім лікувати. Найбільш ефективним способом недопущення хвороб і шкідників на виноградник, садок чи огород є проведення систематичних профілактичних заходів, не чекаючи появи симптомів хвороби.

Згідно „Атласу болезней и вредителей плодовых, ягодных, овощных культур и винограда‟ (авторы А Г. Ванек, В.Н. Корчагин, Л.Г. Тер-Симонян. Издательство „Природа‟, Братислава, ВО „Агропромиздат‟, Москва, 1989 г.) виноградна лоза і ягоди можуть уражаються наступні хвороби: 
- непаразитарними – недостача азоту, бора, заліза, кальцію, магнію та інш. ; 
- вірусними – інфекційний хлороз, коротковузлиє, мозаїчний неінфекційний хлороз, плямистий некроз, скручування листя; 
- бактеріальними – зобоватость коренів, кореневий рак, 
- грибковими – мілдью (несправжня борошниста роса), оїдіум (борошниста роса), антракноз (риб'яче око), краснуха виноградної лози, молочний блиск, септоріаз, сіра гниль, фізіологічний септоріаз. 

На фото 1 и 2 показані уражені листя і зелені ягоди грибковими хворобами антракноз і мілдью відповідно. 


Фото 2. Ягоди винограду уражені грибковою хворобою антракнозом (риб'яче око) 

Шкідниками виноградної лози являються: 
- акацієва ложнощитовка; 
- буйволовидна цикадка (горбатка-буйвол, бодушка бізон’я, цикадка-горбатка); 
- виноградна листовійка; 
- виноградна філоксера; 
- виноградний зудень; 
- гронова листовійка; 
- грушевий трубковерт; 
- дворічна листовійка; 
- деревоточець пахучий; 
- кліщ виноградної лози. 


Фото 3. Личинки самого страшного шкідника винограду коренева філоксера 

Як видно із приведеного переліку шкідників і хвороб достатньо багато, щоб зіпсувати врожай чи знищити його повністю, а в деяких випадках і самі виноградники, як це було в середні віки, коли філоксерою були знищені майже всі виноградники в Європі. На щастя, в нашому регіоні на Полтавщині частина приведених вище шкідників і хвороб відсутні. Наприклад, виноградна філоксера, виноградна листовійка, краснуха виноградної лози і і деякі інші відсутня або зустрічаються уже рідко.

Але і ті хвороби та шкідники, що є на Полтавщині, доставляють багато клопоту, особливо в колективних товариствах, де кожен веде захист винограду, саду, як може, а не як треба або зовсім в цьому плані нічого не робить. 

Найбільш розповсюдженими хворобами виноградної лози на Полтавщині є антракноз, оїдіум, мілдью, сіра гниль, а із шкідників – виноградний зудень чи кліщ. 

Розміри більшості видів шкідників і збудників більшості хвороб рослин дуже маленькі, тому недостатньо досвідчені виноградарі і садоводи узнають про їх появу лише після ушкодження рослин, коли упущені строки боротьби з ними.
Приведені в цьому розділі сайту статті переслідують мету навчити дачників-виноградарів розпізнавати хвороби і шкідники, які найбільш часто зустрічаються на полтавщині, познайомити з особливостями їх життя, характером ушкодження рослин і допомогти своєчасно проводити необхідні заходи. 

Опис хвороб і шкідників дивіться в наступних статтях і відео:
 

Непаразитарні хвороби

 

Магниевоеголодание. Магний элемент

  

Грибкові хвороби 


Сіра гниль.Небезпечна грибкова хвороба. Заходи боротьби

 

Шкідники 







воскресенье, 14 мая 2023 г.

Мілдью на винограді або несправжня борошниста роса. Мілдью лікування

Мілдью або несправжня борошниста роса, як і оїдіум дуже шкідлива грибкова хвороба виноградної лози, так як вражає всі зелені частини куща.
Як вигляд має мілдью на листках, зав’язі та гронах (на початку (с) і середині (d) росту), а також різні фази життя грибка показано на фото 1 рисунка із книги „Атлас болезней и вредителей плодовых, ягодных, овощных культур и винограда‟. Авторы: Г. Ванек, В.Н. Корчагин, Л.Г. тер-Симонян. Изд. „Природа‟Братислава и ВО „Агропромиздат‟ Москва, 1989. 

 На фото 2, 3 зроблених автором публікації показані листки уражені мілдью. 


Фото. 1 Рисунок із „Атласа…‟. Так виглядає Мілдью: а, b – вражений лист зверху і знизу відповідно, c, d – ураженні ягоди, е – ооспора, f – спорангія, g – зооспора, h –зооспора, що проростає в уст’їці листа, i – конідієносці і конідії грибка. 


Фото 2. Лист винограду уражений мільдью на початковій стадії розвитку. Вид з зовнішньої сторони 


Фото 3. Лист винограду уражений мілдью  на початковій стадії розвитку. Вид з внутрішньої сторони 

Ось як описана ця грибкова хвороба в „Атласе..‟. Гриб зимує на листках, що опали у вигляді ооспор (е на фото 1). Весною при настанні сприятливих умов (лист розміром 2 – 3 см, температура грунту вище 11ºС, оптимальна 18-24ºС, наявність вологи у вигляді тривалих дощів) виникає спочатку первино, а потім і повторно зараження рослин.
Первинне зараження проходить наступним чином. При проростанні ооспор утворюються спорангії (f). Спорангії розносяться вітром і потрапивши на рослину в каплях води (дощу або роси) розпадаються на зооспори (g). Останні вмісті з бриками дощу попадають на нижню поверхню листа і проростають, впроваджуючись через продихи в тканини рослини (h). 

При наявності крапельнорідкої вологи на поверхні листа (вночі волога 80-85%) утворюються конідіоспори. Хвороба проявляється у вигляді маслянисто-жовтуватих плям (фото 1а і фото 2). Якщо вказані умови зберігаються то приблизно через добу на нижній стороні листа утворюється білий борошнистий наліт (фото 1b і фото 3), який складається із конідієносців і конідій гриба (i). Конідії, потрапив в краплі води, розпадаються на зооспори, які здатні знову впроваджуватися через продихи в рослину і визвати повторне зараження квіток і ягід (с). Зрілі ягоди можуть бути уражені тільки у випадку ушкодження шкірки або плодоніжки. 

Зрештою у куща, що захворів ураженні ягоди буріють, в’януть і зморщуються, а листки засихають.
Заходи боротьби складаються із організаційно-профілактичних і обприскування хімічними або біологічними препаратами. 

До організаційно-профілактичних заходів відносяться наступні: - підбір більш стійких сортів винограду; 
- підтримання чистоти на винограднику, а саме: прибирання листків і їх спалювання, допускається робити компости; 
 - підтримання на винограднику чорного пару на протязі вегетаційного періоду і глибоке переорювання восени чи ранньою весною; 
 - не допускається загущеності насаджень (своєчасне пасинкування і чеканка).
Хімічні обприскування: 
- баковою сумішшю, що викорінює по голому стволу Біошоком (0,4%) + Препарат 30Д (2%), 40 мл та 200 мл на 10 л води відповідно; 
- по зеленому листу одним із наступних препаратів: Біошок (0,4% 2 рази), Бордосская рідина (1%, 3 – 6 раз за сезон), Хлорокис міді, Байлетон, Купрозан, Цинеб, Каптан, Фталан, Арцерид, Поликарбацин, Полихом, Ридомил, Ридомил голд, Ацедан, Хорус та інші. 

При проведенні обприскувань фунгіцидами потрібно враховувати строки очікування, котрі для кожного із препаратів свої і вказані в їх описах та на упаковці. Для недопущення резистивности (привикання) препарати треба міняти, одним не більше 2 разів за сезон. 

Перше профілактичне обприскування по зеленому листу треба робити, коли появляться 4-5 листків. Для запобігання пошкодженню суцвіть обробку треба робити в період їх розпушення, приблизно за 10-12 днів до початку цвітіння. 

Рекомендую переглянути наступні відео: 

- „ Антракноз винограду. Небезпечна грибкова хвороба‟.


 

пятница, 12 мая 2023 г.

Борошниста роса на винограді або Оїдіум. Що це і як лікуват

Оїдіум, одна з найбільш небезпечних грибкових хвороб виноградної лози, так як вражає всі надземні частини, що приводить до втрати врожаю і погіршує якість вина.
Как выглядит оидиум показано на фото 1, 2, 3 и 4. Так на фото 1 показан рисунок из книги „Атлас болезней и вредителей плодовых, ягодных, овощных культур и винограда‟. Авторы: Г. Ванек, В.Н. Корчагин, Л.Г. тер-Симонян. Изд. „Природа‟Братислава и ВО „Агропромиздат‟ Москва, 1989. 


Фото. 1 Рисунок із „Атласа…‟. Так виглядає Оїдіум: а – конідії грибка, b – вид самого грибка, с – уражений листок (вид зверху), d – уражені ягоди. 

На фото 2, 3 показані уражені оїдіумом ягоди на початковій стадії хвороби. При цьому при знаків хвороби на листках ще не було. На фото 4, 5 показані листя винограду сорта Мариновський уражені оїдіумом. 


Фото 2. Вражені оїдіумом ягоди (початкова стадія, одна посередині, але на гроні є ще) сорту винограду Кодрянка 


Фото 3. Вражені оїдіумом ягоди (кінцева стадія, друга і третя ягода знизу) винограду сорту Восторг 


Фото 4. Вражений оїдіумом лист винограду Мариновський (верхня частина листа) 


Фото 5. Вражений оїдіумом лист винограду Мариновський (нижня частина листа) 

Ось так описана ця грибкова хвороба в „Атласе..‟. Перші признаки ураження появляються весною (за звичай в травні). При прогріві повітря до (20 – 25)ºС появляється масове ураження кущів і розповсюдження хвороби. Це виглядає так.

    Весною в міцелії утворюються короткі ланцюжки конідій (фото 1а), котрі легко розповсюджуються вітром, викликаючи первинні зараження рослин у вигляді сірувато-білого нальоту (фото 2 на ягодах, аналогічно на листках, пагонах, вусиках, суцвіттях). На листках наліт утворюється на верхній стороні (фото 1с и фото 4), спочатку у вигляді невеликих плям, котрі потім зливаються і покривають всю пластинку. Вражені листя скручуються і поступово засихають. Молоді пагони погано ростуть, іноді буріють і гинуть. Заражені квітки і бутони покриваються борошнистим нальотом і опадають. Ягоди при ранньому враженні перестають розвиватися, буріють і засихають. В більш дорослому стані вони часто розтріскуються, оголюючи насіння (фото 1d), пліснявіють, загнивають та засихають (фото 3). 

За допомогою конідіїспор оїдіум розвивається на протязі всього періоду вегетації. Восени на верхній і нижній сторонах листа появляються сумчаста стадія гриба (фото 1b). Весь цикл розвитку грибка оїдіума показаний на фото 6 (рисунок із Атласа…).
Заходи боротьби: Обприскування рослин профілактично та при появі перших при знаків хвороби наступними фунгіцидами: Колоїдною сіркою, Кумулюс ДФ, в.г. (сірка, 800 г/кг), Тіовіт Джет 80 WG, в.г. (сірка, 800 г-кг), Фалькон, Топаз, Хорус, Тілт, Каратан, Байлетон, Топсин-М, Сероцин та інші. Гарні результати дає обприскування кущів рідким мікродобривом Оракул колофермин сірка актив концентрацією 120 мл на 10 л води. 

Рекомендую переглянути наступні відео:

- „Огляд хвороб і шкідників виноградної рослини‟;

- „ Мілдью на винограді або несправжня борошниста роса. Мілдью лікування‟. 

- „ Антракноз винограду. Небезпечна грибкова хвороба‟.


суббота, 8 апреля 2023 г.

Препарат 30 Д і Препарат 30 В. Відмінності, призначення, використання

Препарат 30 Д і Препарат 30 В хоча і являються еко–інсекто–акарицидами, однак це різні препарати і відрізняються своєю дією і використанням.
Відмінності препаратів 30 В і 30 Д укладаються в наступному: 
- сировиною і технологією виготовлення; 
- властивостями і виходячи з цього застосуванням. 

Загальне у них те, що їх застосовують для викорінюючих обприскувань по голому стволу наступних шкідників винограду і садових культур, а саме: щитівок (каліфорнійських, ко-матозних), хибнощитівок, тлей (попелиць), листовійок, кліщів, виноградного зудня, черв-ця, медяниць та інш. 


Фото 1. Фото фірмових упаковок Препарату 30 Д (більша об’ємом 5 л, маленька – 0,23л) 


Фото 2. Фото фірмової упаковки Препарату 30 В (об’ємом 0,5 та 0,9 л) 

Обидва препарати отримані в результаті технологічних перетворень в реакторах масел. Препарат 30 В виготовляють із нафтопродуктів, а Препарат 30 Д із рослинних масел (ріпака, сояшника та ін.). 

Другою і головною відмінністю препаратів є те, що 30 В це препарат що висихає за 30-40 діб, а 30 Д – в полімеризується. При попаданні препаратів на шкідників вони обволікають їх плівко. При цьому дія їх різна. Препарат 30 В розчиняє хітинове покриття і шкідник ги-не. Полімерна плівка Препарату 30 Д припиняє доступ кисню і шкідники задихаються.
Препарат 30 В раз’їдає хітинове покриття шкідників активним вуглецем, який є в препа-раті і саме це приводить до його загибелі. 

Плівка Препарату 30 Д полімеризується на протязі декількох годин і шкідники та їх від-кладені яйця задихаються, тобто гинуть. Крім того, плівка утворена препаратом 30 Д за-хищає рослини від проникнення в них різних патогенів.
Проведені іспити Препарату 30Д в Інституті „Магарач‟ в 2009 році і в Інституті ім. С.Е. Таїрова в 2015 році показали, що для 100% загибелі зимуючих стадій кліщів достатньо застосувати розчин концентрацією 2,5%. Для 100% загибелі фітофагів щитівок вже потрі-бна концентрація 3%. Для гарантії загибелі всіх зимуючих стадій перерахованих вище шкідників треба застосувати робочий розчин концентрацією 4%. 

Про результати цих іспитів, а також про результати застосування Препарату 30 Д на дач-ному винограднику в період з 2017 року і по 2021 рік дивіться відео „Искореняющая обработка. Обработка винограда от вредителей‟.  

Препарат 30 Д гарний засіб захисту винограду як инсектоакарацид, а також як прилипач і антитранспірант. 

Дивіться також: 

пятница, 7 апреля 2023 г.

Біошок – високоефективний фунгіцид бактерицид. Опис і призначення

Біошок, КС – високоефективний фунгіцид бактерицид, призначений для боротьби з ком-плексом грибкових та бактеріальних хвороб.
Біошок, КС – рекомендовано до використання як профілактичний бактерицидний та дези-нфікуючий засіб, так і лікувальний за перших ознак хвороб. 

Випускається у вигляді концентрату емульсії (фото 3), КС у трьох видах фасування (фото 1): каністри об’ємом 5 л, пляшки об’ємом 500 мл і дрібна фасовк 40 мл. 


Фото 1. Фірмові упаковки Біошоку (каністра об’ємом 5 л, пляшка об’ємом 500 мл і мале-нька – 4 мл) 


Фото 2. Маленька упаковка Біошоку об’ємом 40 мл 


Фото 3. Такий вигляд має суспензія Біошоку 

Діюча речовина хлорокис міді, 340 г/л. Для обприскування використовується 40 мл препарату на 10 л води. При вказаній концентрації розчин не фітотоксичний. 
Клас небезпеки хлорокису міді 3 (малотоксичний для теплокровних тварин і комах). 
Клас небезпеки препарату для водних організмів 2 (токсичний). 
Строк очікування 30 діб. 
Ручні роботи з рослинами після обприскування дозволяється проводити через 7 діб.
СПЕКТР ТА МЕХАНІЗМ ДІЇ 

- Структурне покриття перешкоджає проникненню патогенів грибів вглиб клітин рослинного організму. Біошок подавляє патогенні організми, перешкоджаючи їх розвитку та зростанню.

 - Завдяки допоміжним речовинам, які входять до складу Біошок, препарат забезпечує гарну змочуваність, що дозволяє тривало та міцно утримувати діючу речовину на поверхні рослини. 

- Інноваційна формула Біошок підвищує його стійкість до атмосферних впливів (дощ, сонце, вітер тощо). 

- Біошок показаний до використання проти збудників багатьох хвороб, а саме: антракнозу і мільдью на винограді; парші і моніліоз на яблуні і груші, курчавості, червоточині, бактеріозу, коккомікозу на персику, черешні, абрикосі; бурій плямистості, альтернаріозу та фітофторозу на томатах; пероноспору, бактеріозу та антракнозу на огірках; церкоспорозу на цукрових буряках. 

- Не викликає резистивности (звикання). На винограді, садових культурах і томатах реко-мендовано до 4 обробок за сезон.
ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ БІОШОК 

- Миттєва контактна дія. 
- Має відмінну покривну здатність при відсутності проникнення вглиб рослини і плоду. Не впливає на смакові та органолептичні показники. 
- Біошок залишається активним при температурних коливаннях. 
- Сумісний із сучасними та класичними ЗЗР (обов’язково провести тест на сумісність, змішуючи невелику кількість різних ЗЗР – у випадку опадання осаду або утворень, не використовувати сумісно). 
- Біошок протистоїть грибковим захворюванням на рослинах. 
- Діюча речовина має великий досвід світової практики використання в органічному сільському господарстві. 
- За умов рекомендованих дозувань (40 мл/10 л води) – не фітотоксичний. .
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ 

- Легкість приготування робочого розчину. Біошок добре розчиняється і змішується, не здатен до піноутворення, не забиває форсунки обприскувача. 
- Не використовувати Біошок під час цвітіння! Не випускати бджіл під час обробки! 
- Кращі результати дає профілактичне обприскування проти збудників хвороб ранньою весною до розпускання бруньок, до цвітіння, в період активного росту та восени. 
- Для приготування робочого розчину необхідну кількість Біошоку змішують в невеликій кількості води, після чого при постійному змішуванні об’єм доводять до необхідної кількості. 


Фото 4 Листок декоративної Катальпи уражений борошнистою росою до обприскування 


Фото 5 Листок Катальпи на другий день після обприскування Біошоком. 

Як діє Біошок показано на фото 4 і 5. Як бачимо всього за добу листок Катальпи очистив-ся від борошнистої роси. 

В 2021 році я використовував Біошок для захисту винограду і саду в себе на дачі. Хвороб рослин не було. Мій звіт про ці випробування Біошок дивіться і відео: 

 Спираючись на досвід використання заявляю, що Біошок високоефективний препарат для захисту рослин. 

понедельник, 30 января 2023 г.

Обрізка винограду. Формування кущів з віддаленою зоною плодоношення

Обрізка винограду, важливий процес його вирощування і в цій статті показано, як сформувати кущ з віддаленими зонами плодоношення.
Цей матеріал взятий із брошури Олександра Гергеля [1], а саме другий розділ „Формирование куста‟. Перший розділ дивіться тут: „Посадка винограда саженцем. Рекомендации А. Гергеля‟ (посилання для перегляду в кінці статті). 

Перший рік вегетації. 

Основною задачею в перший рік вегетації є вирощування 2 потужних пагонів. При вирощуванні „пагонів‟ потрібно зарані передбачити можливість їх укриття на зиму в осінній період після листопада. Для цього зелені пагони на початку росту розводять в різні сторони вздовж шпалери під кутом 35º-45º відносно землі як показано на рис. 1. 


Рис. 1. Молодий кущ винограду літом в перший рік посадки саджанцем. Зелені пагони розведені в сторони під кутом 


Рис. 2. Схема обрізки виноградного куща осінню в перший рік росту 

Після осіннього листопада однорічний приріст обрізають приблизно на довжину 20 см. (див. рис. 2), такий агроприйом називається – обрізка на зворотній ріст. Така формовка дозволяє на другий рік виростити зразу чотири плодоносних рукави.

Другий рік вегетації 

Створюємо умови для правильного вирощування чотирьох рукавів. Не забувайте, що ці рукави треба вирощувати під кутом 35º відносно землі. Для цього у основи куща в землю вставляємо крюк із проволоки. До нього прив’язуємо 4 нитки шпагату, котрі розводимо в різні сторони по 2 штуки. Другий край нитки фіксуємо по першій проволоці шпалери на відстані 1,25-1,5 метра від штамба куща. По мері росту зелених пагонів підв’язуємо їх вздовж нитки. Така формовка куща дозволяє осінню з легкістю їх укладати на землю перед укриттям.
Обрізка куща осінню на зворотний ріст благотворно впливає на розвиток куща і за літо другого року дозволяє виростити чотири потужних і добре розвинених пагони довжиною до 4-х метрів. Осінню ці рукава обрізаємо на максимальну можливу довжину. Це приблизно 2,7-3 метра лози, яка визріла (див. рис. 3). Тим самим Ви створюєте кущ з великим запасом старої деревини, що в майбутньому дозволить отримувати гарні врожаї. 


Рис. 3. Кущ винограду осінню 2-го року росту після посадки саджанцем 

Третій рік вегетації 

Весною третього року підв’язуємо рукави таким чином, щоб рукави сусідніх кущів пересікались і ділили відстань між кущами пополам (див. рис. 3). Після початку вегетації бруньки, котрі проросли на рукаві нижче першої проволоки треба виламати, залишити тільки ті, що в плоскості першої проволоки. Так формуються рукави з віддаленою ланкою плодоношення.
На кожній ланці із бруньок, що розпускаються почнуть рости пагони. Їх кількість на кожному рукаві не повинна перевищувати 5 шт. Залиште самі потужні, а інші виламайте. Не забувайте про нормування врожаю. 

На третій рік, на добре розвинутому кущі, можна залишити не більше 8-ми грон, це всього по дві грони на один рукав. 

Осінню третього року кущі сформовані з довгими рукавами обрізають і легко кладуться на землю для укриття на зиму. Схема обрізки на рис. 2. 


Рис. 4. Укриття куща винограду на зиму 

Четвертий рік росту 

Весною четвертого року і всі наступні роки, роботи по формуванні кущів проводяться, як і на третій рік вегетації. В цьому році Ви можете залишити на кущі вже 16 грон, а в наступні роки і 25. Всі інші грони, після цвітіння, треба обов’язково видалити, проводити нормування кущів врожаєм. 

Література: 

1. А. Гергель. „Вращиваем виноград вместе‟. Самиздат, Полтава, 2018 г. Материал из брошуры опубликован на сайте по просьбе ее автора.

 Дивіться також:

 - „ Посадка винограду саджанцем. РекомендаціїО. Гергеля‟.

Посадка винограду саджанцем. Рекомендації О. Гергеля

Посадка саджанців в аматорському виноградарстві – складний процес до якого треба віднестися з повною відповідальністю, адже як посадиш, так і ростиме.
Недотримання рекомендацій по посадці негативно відобразиться на якості врожаю винограду в майбутньому. Цей матеріал взятий із брошури Олександра Гергеля [1], з доповненнями В.М. Ісаєнко. 


Рис. 1. Заповнення посадочної ями грунтом з добривами і розташуванням саджанця винограду в посадочній ямі

Посадку винограду краще робити восени, але можна і весною. Осінню висаджують саджанці які добре визріли з кінця вересня до початку зими, тобто до замерзання грунту. 

Весною – при настанні стійкої теплої погоди і середньодобової температури +10ºС (так вважає О. Гергель). Однак я робив свої весняні посадки зразу після повного розмерзання грунту, а осінні навіть у грудні при умові відсутності промерзання грунту згідно рекомендацій [2], стор. 117.

В любому випадку, коли б ви не виконували посадку – робити її краще в зарані підготовлені ями чи траншеї. Їх мінімальна глибина повинна бути не менше 80 см, а відстань між кущами – 2,5-3 м і 2,5 м між рядами. На рис. 1 показано, як треба садити саджанець винограду і як повинна бути заповнена посадочна яма. 

При копані посадочної ями верхній родючий шар відкладається в сторону, а нижній (глину) по можливості замінити чорноземом. Посадочна яма умовно розділена на декілька шарів:
1. Нижній шар – це суміш родючої землі, перегною, добрива і при необхідності річного піску. 

Знадобиться 5 відер перегною, 300 г суперфосфату, 150 г сірчанокислого калію. Якщо грунт важкий, то треба добавити 4 відра річного піску. Все це перемішати і укласти на дно ями, після чого залити водою. 

2. Для другого шару знадобиться суміш грунту із 4 відер чорнозему і 1 відра річного піску. В результаті повинна залишитися яма глибиною 40 см. В центр ями насипаємо бугорок і встановлюємо на нього саджанець, корінці розправляємо вниз. Потім засипаємо його землею до однорічного приросту, добре втрамбовуємо і поливаємо водою. На фото 1. показані посаджений саджанець залитий водою. 


Фото 1. Саджанець винограду посаджений і залитий водою 


Фото 2. Саджанець винограду вкритий землею на зиму 

Остаток ями (лунка, приблизно 20-25 см глибиною, див. рис.1) не засипаємо до осені при посадці весною і до укриття на зиму при посадці восени. Перед укриттям лунку засипаємо. Весною ці 20-25 см потрібно відрити, щоб утворилася лунка діаметром 60-70 см в яку перші 2 роки його поливаємо. 

Поливати молодий кущ в лунку можна до трьох років. Поливати після посадки слід із розрахунку 10 л води на один саджанець, 

1 раз на тиждень протязі місяця, потім виходячи із стану грунту.

При посадці саджанця осінню в зоні рискованого виноградарства, наприклад, в центрі України, саджанець на зиму вкриваємо. Найпростіший і дуже надійний спосіб, який гарантує зберігання бруньок і молодої лози приросту, це засипати землею. Робиться це так. Поряд з саджанцем вставляємо одну або дві палки (щоб весною при відкопуванні було видно, де знаходиться пагін), засипаємо повністю, на рівні з землею посадочної ями, а над саджанцем насипаємо бугорок землі висотою до 30-40 см. 

З осені другого року росту починається формування куща винограду. Робити це треба обов’язково, якщо хочете отримувати відмінні врожаї. Як це робити дивіться в наступній публікації: „Обрізка винограду. Формування кущів з віддаленою зоною плодоношення‟ (наступний розділ брошури). 

Повністю процес посадки саджанця показаний у відео: „Виноград 2018. Посадка саженца винограда‟ на прикладі форми винограду Рубіновий Юбілей селекції Крайнова В.М. 

Перед посадкою придбаний саджанець винограду треба підготувати. 

Крім посадки, в брошурі коротко описаний процес формовки куща винограду на протязі перших трьох років після посадки. 

Література: 1. А. Гергель. „Выращиваем виноград вместе‟. Самиздат, Полтава, 2018 г. 

2. В.И. Якушевич, В.А. Кочеткова и др. „Плодовые, ягодные культуры и технология их возделывания‟. Учебник для техникумов. Рецензент доктор сельськохозяйственных наук В.А. Потапов. Изд. ВО „Агропромиздат‟, 1988 г.

Дивіться також:

- „Обрізка винограду. Формування кущів з віддаленоюзоною плодоношення‟.